Народився у 1914 році в селі Бочкове Вовчанського повіту (зараз Вовчанського району). У 1935 році переселився в Шевченкове, де працював у редакції районної газети «Більшовицька правда». Звідси пішов на фронт захищати Вітчизну від фашистів. У 1941 році брав участь у важких оборонних боях під Смоленськом та Москвою, був поранений. Після закінчення лікування в госпіталі Василь Іванович повернувся на фрон, у рідний 915 артполк.
У січні 1943 року поблизу станиці Морозівська Ростовської області батарея старшого лейтенанта-артилериста В.І.Безменова вступила в нерівний бій з фашистами. Розстрілявши всі снаряди, артилеристи, позбавлені підтримки піхоти, змушені були відбивати атаки ворога з особистої зброї. Василь Іванович отримав важке поранення, але бойових позицій не залишив, продовжував керувати підлеглими. В цьому бою артилеристи знищили до 200 офіцерів та солдат гітлерівської армії, але смертю хоробрих загинув і командир батареї В.І. Безменов. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 березня 1943 року Василю Івановичу Безменову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
