Вітаємо з Днем народження
27.09.2018

Сеїн Віталій Якович

Почесний громадянин Шевченківщини

Пошук
Посилання
 

 

Клімат

Клімат


Загальна характеристика
        Клімат Шевченківського району помірно континентальний. Клімат нашого краю формується внаслідок взаємодії трьох основних кліматотвірних чинників: 1) кількість сонячної радіації; 2) циркуляція повітряних мас; 3) характер підстилаючої поверхні.
Сонячна радіація – головний фактор кліматотворення. Величина сонячної радіації, яка надходить на земну поверхню, залежить від географічної широти нашої місцевості та стану атмосфери (хмарності та запиленості). Від географічної широти залежать також висота Сонці над горизонтом та тривалість світлового дня.


Таблиця 1

Висота Сонця над горизонтом на території Шевченківщини

Визначні дні

Полуденна висота Сонця над горизонтом (у градусах і мінутах)

22 грудня (день зимового сонцестояння)

160 50’

21 березня (день весняного рівнодення)

400 20’

22 червня (день літнього сонцестояння)

630 50’

23 вересня (день осіннього рівнодення)

400 20’


      Сонячна радіація змінюється за порами року, що пов’язано зі зміною висоти Сонця над горизонтом протягом року та станом атмосфери. Річна сумарна сонячна радіація в середньому в Шевченківському районі складає 95,1 ккал/см2, із них 48,3 ккал/см2 надходить у вигляді прямої радіації, а 46,8 ккал/см2 – у вигляді розсіяної.


Таблиця 2

Приплив сонячної радіації на поверхню Шевченківського району

Пори року

Сонячна радіація

Пряма, ккал/см2

Розсіяна, ккал/см2

Сумарна

ккал/см2

у % від річної величини

Зима (грудень, січень, лютий)

2,5

5,1

7,6

8

Весна (березень, квітень, травень)

14,0

15,4

29,4

31

Літо (червень, липень, серпень)

24,1

18,1

42,2

44

Осінь (вересень, жовтень, листопад)

7,7

8,2

15,9

17

За рік

48,3

46,8

95,1

100

     Тривалість сонячного сяяння у середньому дорівнює 1885 годин на рік. Це всього 46% можливої величини через хмарну погоду. В нашому краю в середньому буває 90 хмарних днів. Внаслідок підвищеної хмарності взимку найменша тривалість сонячного сяяння у грудні (до 30 год.) та січні (до 40 год.).


Таблиця 3
Тривалість сонячного сяяння у різні пори року (смт Шевченкове)

 

Пори року

Тривалість сонячного дня

у годинах

у % від можливої величини

Зима (грудень, січень, лютий)

135

20

Весна (березень, квітень, травень)

550

48

Літо (червень, липень, серпень)

830

63

Осінь (вересень, жовтень, листопад)

370

41

За рік

1885

46

     Завдяки циркуляції повітряних мас відбувається перерозподіл тепла і вологи. Циркуляція атмосфери обумовлює перенесення повітряних мас, їх трансформацію і взаємодію, що відбивається у вигляді атмосферних фронтів (теплих і холодних) циклонів і антициклонів. На клімат Шевченківщини впливають арктичні, помірні та тропічні повітряні маси. Арктичне повітря формується над Північним Льодовитим океаном та північними частинами суходолу в Арктиці. На територію нашого краю надходить арктичне повітря континентальне і морське. Арктичне повітря характеризується низькими температурами, невисокою вологоємністю і значною прозорістю. На територію Шевченківського району морське арктичне повітря надходить з північного заходу, через Норвезьке і незамерзаючу частину Баренцового моря. А з північного сходу, через Карське море та замерзаючу частину Баренцового моря надходить континентальне арктичне повітря. Взимку, весною і восени континентальне арктичне повітря в нашому краю зумовлює різке похолодання і малохмарну погоду. Вторгнення морського арктичного повітря влітку викликає нестійку, із зливовими дощами, погоду. Взимку морське арктичне повітря трансформується, переміщуючись над вкритою снігом та льодом земною поверхнею, і спричинює малохмарну, морозну погоду. Поширюючись у тил циклонів, арктичне повітря зумовлює взимку різке похолодання. Наприклад, протягом зим 1953-54, 1955-56, 1962-63, 1968-69, 1984-85, 1986-87 років, коли в Шевченківському районі переважали арктичні повітряні маси, температура повітря в окремі місяці була на 5…70 нижча за норму. Морське помірне повітря з Атлантичного океану, просуваючись на схід, поступово віддає свою вологу. В нашому краю влітку воно зменшує спеку, підвищує вологість повітря і приносить опади у вигляді  дощу. Взимку морське помірне повітря пом’якшує морози, викликає снігопади і відлиги. Континентальне помірне повітря надходить у наш край з внутрішніх областей Євразії і спричинює суху погоду. Влітку встановлюється помірно жарка погода, а взимку морозна до -100…-150С. Тропічне повітря проникає до нас найчастіше влітку. Вторгнення морських тропічних мас з боку Середземного моря влітку зумовлює зливові опади при високій температурі повітря, а взимку відлиги до +5…+70С. З приходом континентальних тропічних мас із Середньої Азії влітку встановлюється суха і спекотна погода, часто із суховіями, які підвищують температуру повітря до +35…+390С.

     Підстилаюча земна поверхня – це поверхня Землі (´рунти, рослинність, сніг, лід, води, населені пункти), яка взаємодіє з атмосферою в процесі тепло- і вологообміну. Справляє значний вплив на формування основних характеристик атмосфери в усіх типах повітряних мас, що переміщуються над земною поверхнею нашого краю в різні пори року. Взимку територія нашого району вкривається суцільним сніговим покривом, який відбиває 85% сонячного проміння. Сніговий покрив сприяє інтенсивному охолодженню нижніх шарів атмосфери, що викликає інверсію та утворення туманів. У теплу пору року відбивна спроможність зеленої рослинності всього 26%. Тому влітку підстилаюча поверхня засвоює 74% сонячного тепла й активно впливає на нагрівання повітря тропосфери. Водосховища Іванівське, Новомиколаївське та Сумське, великі ставки Гайворонівський та Кришталевий певною мірою впливають на кліматичні умови, формуючи своєрідний мікроклімат у вузькій смузі узбережжя (підвищують вологість повітря, послаблюють літню спеку).
    Основні метеорологічні елементи, які характеризують клімат, – це температурний режим повітря, кількість опадів, напрям і швидкість вітру.
    Середньорічна температура повітря в Шевченківському районі становить +70С. Річний температурний режим повітря має чітко виражений континентальний тип.    Середньомісячна температура в січні становить -7,40, а в липні +210С.
     Абсолютний максимум температури становить +39, 0С, абсолютний мінімум  -380С. Безморозний період триває в середньому 155 днів. Сума температур вище 100С становить в нашому краю 27000С.
    Атмосферні опади – це вода у рідкому або твердому стані, що випадає з хмар або осідає з повітря на земну поверхню та наземні предмети. З хмар опади випадають у вигляді дощу, мряки, снігу, снігової і льодової крупи, граду. Процес утворення атмосферних опадів є наслідком змін термодинамічного стану атмосфери, зумовлених переміщенням повітряних мас, у результаті чого повітря охолоджується і досягає ступеня насичення. Влітку опади в нашому краю випадають найчастіше у вигляді злив, помірних або слабких дощів, іноді граду. В Шевченківському районі в середньому випадає 500 мм опадів. Основна кількість опадів (75-80%) випадає у вигляді дощу, і тільки 20-25% - у вигляді снігу. В цілому для нашого краю властивий континентальний тип річного ходу атмосферних опадів з максимумом влітку та мінімумом узимку.
    Взимку опади випадають головним чином у вигляді снігу, утворюючи сніговий покрив. За багаторічними даними, середня висота снігового покриву становить 15 см. В останні 10 років внаслідок глобального потепління сніговий покрив нестійкий, руйнується навіть у січні; нерідко навіть серед зими випадають дощі. В результаті конденсації вологи у приземному шарі повітря утворюються іній, паморозь. Випаровування з поверхні суші за рік становить 465 мм. Територія нашого краю належить до регіону з достатнім зволоженням. Атмосферні опади – один з важливих елементів клімату, вони мають велике значення для народного господарства.
    Вітри на Шевченківщині непостійні і за напрямом, і за швидкістю. Взимку, весною і восени переважають вітри східного і південно-східного напрямів. Влітку на території Шевченківщини переважають північні та північно-західні вітри, які приносять основну масу атмосферних опадів.



 

                             

 

 

 

літній період

 

 

 

 

 

 

 

 

зимовий період

                                                       Напрям і повторюваність вітру (у %)
    
Швидкість вітру незначна, в середньому 2…5 м/сек. Але при проходженні циклонів як влітку, так і взимку швидкість вітру зростає до 10-15, іноді до 20 м/сек.. Майже кожного року в нашому краю дме суховій – сухий гарячий вітер переважно південно-східного напряму тривалістю 1-3 дні, який завдає шкоди сільському господарству.
В цілому клімат Шевченківського району сприятливий для життя людей, вирощування різноманітних сільськогосподарських культур та роботи транспорту.
 

Сезонні особливості клімату Шевченківщини


         На території району чітко виділяються чотири пори року: зима, весна, літо, осінь – кожній з яких властиві свої погодні особливості.
         Зима – найхолодніша пора року в нашому краю. За початок зими приймають дату стійкого переходу пересічної добової температури повітря через 00 у бік зниження: в цей період посилюється циклонічна діяльність. Особливості кожної зими визначаються циркуляцією повітряних мас. У нашому краю зими бувають теплі (сирітські) й холодні (забійні), сніжні і сухі, тривалі й короткі. На території Шевченківського району зима починається в середньому 17 листопада і триває 124 дні. Це найдовша пора року. Взимку переважає хмарна погода. У середньому в грудні спостерігається 21 день без сонця, у січні – 18, у лютому – 14. Відносна вологість збільшується до 80…90%. Найхолодніша частина зими визначається датою переходу пересічної добової температури повітря через -50 і нижче. В нашому краю це буває 13 грудня. У зими 1928-29, 1941-42, 1949-50, 1953-54, 1962-63, 1984-85, 2005-06 рр. на території нашого краю відбувся стійкий перехід середньої добової температури через -150С. Зими на Шевченківщині порівняно м’які, з нестійкими морозами і частими відлигами. Найхолодніший зимовий місяць – січень, його середня температура становить -7,40С. Абсолютний мінімум температури – 380С. Похолодання з різким зниженням температури повітря зумовлені вторгненням арктичних повітряних мас та впливом Сибірського антициклону. Опадів випадає небагато, всього 136 мм, переважно у вигляді снігу. Випадання снігу часто супроводжується хуртовинами. Сніговий покрив утворюється 28 листопада. Пересічна товщина снігу в середині зими 15 см. 25 січня на Шевченківщині настає день зупинки зими – до цього дня зима рухалася на південь, а після нього зима відступатиме на північ. Руйнується стійкий сніговий покрив 10 березня, а 20 березня закінчується зима. З несприятливих метерологічних явищ у зимовий сезон на Шевченківщині бувають хуртовини, ожеледі, ожеледиці, тумани.
       Взимку найчастіше спостерігається чотири типи погоди. 1) З континентальним помірним повітрям, яке надходить зі сходу, пов’язана звичайно хмарна погода без опадів або із слабкими опадами, помірно морозна (-6…-80), з помірним вітром. 2) При вторгненні морського повітря з Атлантики (в циклонах) спостерігається хмарна погода із значними опадами, потеплінням, яке часто доходить до відлиги, із сильним поривчастим вітром. 3) З арктичним повітрям, яке надходить до нас із півночі або північного сходу, пов’язана ясна або малохмарна погода без опадів, з сильними морозами і слабким вітром. 4) Четвертий тип погоди спостерігається при переміщенні циклонів із Середземного і Чорного морів, які приходять з південного заходу. З цими циклонами пов’язано різке потепління до +4…+70С. Погода похмура з опадами у вигляді снігу, мокрого снігу і дощу. Прихід теплих повітряних мас із Чорного і Середземного морів серед зими зумовлює танення снігового покриву і утворення туманів.
      Весна – перехідна пора року між зимою і літом. У кліматології весна починається при стійкому переході пересічної добової температури повітря через 00 у бік підвищення. В нашому краю весна починається в середньому 21 березня і триває 55  днів. Це найкоротша пора року. За датами настання весна буває рання (наприклад, в 2004 р. весна почалася 25 лютого) і пізня, за температурним режимом – тепла й холодна, за характером розвитку – дружна й затяжна. Весною послаблюється циклонічна діяльність і посилюється радіаційний фактор.
     За характером розвитку атмосферних процесів і температурним режимом весну поділяють на 4 періоди. В перший період весни (із сталою температурою повітря від 0 до +50С) підвищення температури уповільнене, що зумовлено витратами тепла на танення снігу й випаровування вологи з поверхні грунту. Для цього періоду характерна нестійка погода: бувають різкі похолодання, зумовлені вторгненням холодних повітряних мас, іноді випадає сніг, як це було 1 і 2 квітня 2004 року. Другий період весни починається масовим прильотом диких гусей, розквітом ліщини і переходом середньодобової температури через +50 (вгору). Дальше підвищення температури повітря відбувається внаслідок посилення дії азорського антициклону й адвекції (переміщення повітря в горизонтальному напрямі) теплого повітря з Середземного і Чорного морів. Цей період весни дуже важливий для розвитку рослин. При переході добової температури через +50С починається вегетація рослин та відновлення вегетації озимих культур, сіють ранні ярові культури. Третій період весни починається розпусканням листочків черемхи, прилітають зозуля і перепел, а середньодобова температура повітря переходить через +100С, що зумовлює ріст і розвиток сільськогосподарських культур. Нерідко навіть у квітні можуть настати різкі похолодання, зумовлені вторгненням арктичного повітря. В садах зацвітають абрикоси і чорна смородина. Четвертий період весни – період цвітіння садів. Починається він 4 травня, коли середньодобова температура повітря переходить через +130С. В цей період квітнуть сади, прилітають останні перелітні птахи – іволги бджолоїдки, серпок рильці. Повернення холодів буває  і в травні, коли в повітрі та на поверхні ´рунту бувають приморозки, як це було в 1999, 2000 роках. Закінчується весна 14 травня.
      Весною найчастіше бувають такі типи погоди: 1) Малохмарна морозна безвітряна погода при температурі повітря -30…-50; найчастіше буває в березні. 2) Погода з радіаційною відлигою: вдень від нагрівання сонячними променями розтає сніг, а безхмарної ночі буває мороз до -50С. 3) Хмарна погода з невеликими додатними температурами вдень. 4)Помірно тепла погода вдень з прохолодними ночами, переважно в квітні. 5) Хмарна з проясненнями тепла погода з полуденними  температурами до 20…250С. Переважає в першій половині травня.
      Літо – найтепліша пора року. У кліматології літо – це період, обмежений датами переходу пересічної добової температури повітря через +150С. За датами настання літо буває раннє і пізнє, за температурним режимом – тепле та холодне. В Шевченківському районі,  за багаторічними даними, літо настає 15 травня і триває 118 днів. У нашому краю літо тепле, іноді жарке з достатньою кількістю опадів (за сезон випадає 207 мм). У червні випадає найбільша кількість опадів – 65 мм за місяць. Опади мають зливовий характер, іноді з градом. Найтепліша частина літнього сезону – це період з пересічною добовою температурою повітря +200С і вище. В нашому краю це триває з 9 липня по 11 серпня. Абсолютний максимум температури +390С. Упродовж літа бувають тривалі бездощові періоди, що зумовлює формування ´рунтових і атмосферних посух. Майже кожного літа бувають суховії, зрідка – пилові бурі. Закінчується літо 9 вересня.
      Літо поділяється на чотири періоди. Перший період літа – період квітуючих луків. У перші дні періоду зацвітають дзвоники, деревій, конвалія, прилітає крячок річковий. У цей період цвітуть лучні трави на річкових заплавах, водяні лілії в озерах і болотах. Триває він з 15 травня до 23 червня. Другий період літа – липовець. Зацвітає липа дрібнолиста, середньодобова температура переходить через +190 (вгору). Протягом періоду цвіте липа, дозрівають хліба, закінчуються пісні солов’я і зяблика. В кінці литовця зацвітає цикорій звичайний і починає дозрівати чорна смородина. Триває липовець з 24 червня по 8 липня. Третій період літа – жнивник.  Починається цвітінням пижма звичайного і першими достиглими ягодами вишні домашньої; середньодобова температура переходить через +200 (вгору). Триває жнивник  з 9 липня по 11 серпня. Третій період літа – найжаркіша пора року і найбільш теплий період у водоймах. Цвітуть пижмо, цикорій, ковила, гречка. На полях починаються жнива. 25 липня – день зупинки літа: до цього дня літо рухалось на північ, а після 25 липня відступає на південь. Четвертий період літа – озиминник. Починається він дозріванням горіхів ліщини і переходом середньодобової температури повітря через 200 у бік зниження. Триває період з 12 серпня по 9 вересня. Четвертий період – це час серпневої жари і «горобиних ночей». Грізні ночі серпня називають горобиними, бо грім і блискавка не дають заснути навіть горобцям. У цей період дозрівають яблука і груші, відлітають птахи, сіють озимі культури, починається листопад у жовтої акації, ліщини і грецького горіха.
       Влітку найчастіше спостерігається три типи погоди. 1) З континентальним помірним повітрям пов’язана малохмарна погода із збільшенням хмарності опівдні і розсіюванням її надвечір (цей тип погоди повторюється у 60% випадків. 2) При вторгненні морського помірного повітря (з циклонами) спостерігається хмарна з дощами погода, яка супроводжується похолоданням. 3) З трансформацією континентального помірного повітря у континентальне тропічне (в умовах тривалого антициклону) встановлюється суха і спекотлива погода з температурою до +35…+370С.
      Осінь – перехідна пора року між літом і зимою. У кліматології осінь – стійкий перехід пересічної добової температури повітря через +150 у бік зниження. Осінь на Шевченківщині починається 10 вересня і триває 68 днів до 16 листопада. У першій половині осені температура знижується порівняно повільно, зменшується кількість атмосферних опадів, яких восени випадає всього 80 міліметрів. У другій половині осені посилюється циклонічна діяльність, збільшується хмарність, часто виникають тумани. Їх утворення зумовлене швидким охолодженням земної поверхні, над якою потім починає охолоджуватися повітря, що містить багато вологи.
      За характером розвитку атмосферних процесів та темпами зниження температури повітря осінь на Шевченківщині поділяють на три періоди. В перший період осені жовтіє листя листопадних дерев, відлітають у вирій птахи. Цей період починається переходом середньодобової температури через +150 у бік зниження (у фенології – повне забарвлення листя липи) 10 вересня і триває 25 днів по 4 жовтня. З переходом пересічної добової температури через +100 починається другий період осені, який триває з 5 жовтня по 25 жовтня. Масовий листопад у дерев і чагарників, часте вторгнення холодних повітряних мас – характерні явища цього періоду. Приблизно з 10 жовтня, після дощів і окремих морозів настає «бабине літо» - теплі, тихі, сонячні дні на фоні строкатого листя, а вночі – холодні тумани і відліт птахів на південь. Третій період осені – передзимок – починається закінченням листопаду у вільхи чорної, бузка та верби. Припиняється вегетація сільськогосподарських культур. Цей період триває з 26 жовтня по 16 листопада. Для нього характерна мінлива погода. Хмарність близька до максимальної, утворюються непроглядні тумани, переважають затяжні дощі. Яскрава фенологічна ознака завершення осені в нашому краю – дерева і чагарники скидають останнє листя.
      Восени найчастіше спостерігаються чотири типи погоди: 1) Малохмарна суха погода, зумовлена континентальним помірним повітрям переважно в антициклонах. Вдень повітря може прогріватися до +200С, але ночі прохолодні. 2) Похмура дощова погода, часто з туманами. 3) Похмура без дощу прохолодна погода при додатних температурах; 4 Помірно морозна погода, зумовлена холодними повітряними масами.


Стихійні метеорологічні явища на території Шевченківщини


      Град – тверді атмосферні опади, що випадають у теплу пору року з купчасто-дощових хмар разом із зливовими дощами, переважно під час гроз. Град являє собою льодові частинки різної форми і розмірів діаметром від 5 до 55 мм. Град випадає нерівномірно, вкриваючи окремі території у вигляді плям або смуг завширшки від 10 метрів до 1-3 кілометрів. Шар граду становить переважно кілька сантиметрів. Випадання граду супроводиться зниженням температури на 6-80. У Шевченківському районів град випадає протягом 5-15 хвилин. За рік буває 1-2 дні з градом. Найчастіше град випадає в травні-червні. Град належить до несприятливих метеорологічних явищ погоди і завдає значної шкоди сільському господарству.
      Гроза – явище в атмосфері, коли в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди (блискавки), що супроводжуються громом. Виникають грози при інтенсивному прогріванні земної поверхні та наявності вологи в атмосфері, особливо при проходженні холодних атмосферних фронтів. У процесі розвитку грози у хмарах зростає загальна маса водяних крапель і льодових кристалів та різко змінюються їхні розміри. Переміщення кристалів та крапель зумовлює зміну їхніх електричних зарядів і перерозподіл електрики в хмарах. Найчастіше верхня частина грозових хмар має додатний заряд, нижня – від’ємний. У нашому краю переважають літні грози. В 2004 році перша гроза була 20 березня, а в 2005 р. – 21 квітня. Дуже пізно була остання гроза в 2005 році – вночі 24 жовтня. На рік буває близько 20 днів з грозами. Тривалість грози в нашому краю від 15 хв. до 12 годин.
     Дощ – атмосферні опади у вигляді крапель води діаметром 0,5-8 мм. Випадання дощу пов’язане із злиттям окремих крапель води і таненням кристалів льоду у хмарах. Дощі бувають обложні і зливові. Обложні дощі випадають з шарувато-дощових і високошаруватих хмар і охоплюють значні території. Тривалість їх у нашому краю від 2-5 годин до 30 годин. На Шевченківщині обложні дощі бувають восени. Зливові дощі пов’язані з конвекцією повітряних мас і випадають з шарувато-дощових і грозових хмар. Порівняно з обложними, зливи мають більшу інтенсивність і меншу тривалість. Вони охоплюють невеликі площі. При додатній температурі у холодний період року буває дощ зі снігом. Взимку це буває при проходженні циклонів із Середземного моря. Внаслідок випадання сильних дощів утворюється дощовий стік, який призводить до дощових паводків.
     Заморозки – зниження температури приземного шару повітря й поверхні грунту до 00 і нижче вночі при додатній температурі вдень. Спричинюються вторгненням холодних повітряних мас і радіаційним охолодженням земної поверхні вночі. Виникнення заморозків та їх інтенсивність великою мірою залежать від рельєфу – в зниженнях заморозки бувають частіше. На території Шевченківського району заморозки бувають восени і навесні. Восени перші заморозки настають у другій половині вересня. Навесні заморозки бувають до середини травня. Заморозки завдають значної шкоди, особливо навесні, під час вегетації рослин та цвітіння садів. Для запобігання заморозкам і зменшення їхньої інтенсивності застосовують різні заходи: поливання ´рунту, димові завіси, укривання рослин плівкою.
Іній – тонкий шар кристалів льоду, що утворюється при сублімації (переходу у твердий стан, минаючи рідку фазу) водяної пари повітря на поверхні землі й предметів. Осідання інію зумовлене радіаційним охолодженням земної поверхні до від’ємних температур (нижчих за температуру повітря). В Шевченківському районі іній спостерігається з вересня до квітня. Найбільше днів з інієм у березні, а за рік буває пересічно 25-35 днів з інієм. Тривалість інію – від кількох хвилин до кількох годин.
      Ожеледиця – шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при температурі повітря 00…-50. Ожеледиця буває при східному або південно-східному вітрах. Тривалість її коливається від 1 год. до кількох діб, найчастіше не перевищує 1 доби. Найнебезпечніший вид ожеледиці – крижана кірка у вигляді суцільного шару прозорого або матового льоду, що утворюється при випаданні рідких опадів на охолоджену поверхню ´рунту. Ожеледиця у вигляді зернистого пласту утворюється на охолодженій земній поверхні внаслідок осідання густого туману. Сніговий накат виникає від ущільнення на дорогах снігу, який зверху розтанув і має горбкувату снігово-льодову поверхню. Ожеледиця викликає вимерзання озимини, утруднює роботу транспорту.
      Ожеледь – шар щільного льоду, що утворюється на поверхні землі та предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки, туману. Спостерігається при від’ємних температурах (від 00 до -30), найчастіше з повітряного боку. Шар льоду під час ожеледі буває прозорим або матовим. Утворення ожеледі пов’язане з циклонічною діяльністю і розвитком атмосферних фронтів. Значний вплив на утворення ожеледі мають місцеві умови. Ожеледь утворюється з жовтня по квітень, найчастіше у грудні–лютому. Тривалість ожеледі в нашому краю від 30 хв. до 10 діб. Ожеледь завдає значної шкоди сільськогосподарським посівам, порушує роботу транспорту та ліній зв’язку.
      Паморозь – крихкі нарости льодових кристалів, що осідають на гілках дерев, дротах ліній зв’язку, виступах предметів під час туману при від’ємній температурі. За умовами утворення та структурою паморозь буває кристалічна та зерниста. Кристалічна паморозь утворюється в результаті процесу переходу водяної пари у твердий стан при температурі повітря від -10 до -200С. Вона легко струшується, при великій масі знижує чутливість на лініях зв’язку, зумовлює вібрацію дроту. Зерниста паморозь – це снігоподібні рихлі нарости матово-білого кольору, що утворюються переважно з повітряного боку предметів у туманну, вітряну погоду внаслідок намерзання крапель переохолодженого туману при температурі повітря -3…-80С. В Шевченківському районі паморозь спостерігається з жовтня по квітень (з максимумом у січні). Значні відкладання зернистої паморозі викликають пошкодження ліній зв’язку та електромережі, лапають гілки дерев.
      Пилова буря – природне явище, яке виникає при посушливій погоді та сильних вітрах і супроводиться розвіюванням сухого шару ´рунту, піску та пилу. Утворення пилової бурі значною мірою залежить від особливостей рельєфу та характеру рослинного покриву. Горизонтальна протяжність територій, які охоплюють пилові бурі – від 400-500 метрів до 1000 кілометрів, вертикальна – від 10 метрів  до 2-3 кілометрів. Швидкість вітру під час пилових бур перевищує 10 м/с, різко знижується видимість. Тривалість пилових бур – від 15 хв до 2-3 діб і більше. На території Шевченківщини бувають переважно з березня до вересня, іноді і взимку. Пилові бурі завдають значної шкоди сільському господарству, порушуючи роботу транспорту. В нашому краю в ХХ столітті найбільші пилові бурі були в 1928, 1936, 1946, 1948, 1955, 1960, 1965, 1969, 1974 роках, коли східний вітер зі швидкістю 15-20 м/с дув по кілька днів підряд, досягаючи 28 м/с. Вітер видував верхній чорноземний шар ´рунту до глибини 15-25 см, піднімаючи його на висоту 1-3 км та переносячи на величезні відстані. Пилові кучугури висотою 50-70 см утворилися біля парканів, стін, будинків, полезахисних лісопосадок. Пил набивався в ніс, очі, вуха, рот, проникав у будинки крізь щілини в дверях і вікнах. Для зменшення масштабів пилових бур у Шевченківському районі створені полезахисні лісосмуги, впроваджені ´рунтозахисні сівозміни, безвідвальний обробіток ´рунту.
      Посуха – явище, зумовлене тривалою нестачею атмосферних опадів при підвищенні температури повітря і його низький вологості в теплий період року. Посухи створюють несприятливі умови для розвитку рослин, особливо під час вегетації, спричинюють зниження врожаю або загибель сільськогосподарських культур. Посуха буває атмосферна і ´рунтова. Атмосферна посуха характеризується тривалим бездощовим періодом, високою температурою і незначною вологістю повітря. Такий стан атмосферного повітря приводить до ´рунтової посухи, тобто до висушування ´рунту, порушення водного режиму рослин. У Шевченківському районі посушливі явища зумовлюються вторгненням бідних на вологу арктичних повітряних мас і азорських антициклонів з наступною їх трансформацією (перетворенням) у континентальне помірне повітря. Залежно від сезону посухи бувають весняні, літні та осінні. Весняні посухи спостерігаються у квітні-червні, літні, які трапляються найчастіше, – у липні-серпні, осінні – у вересні-жовтні. В нашому краю посухи були в 1920, 1921, 1924, 1933, 1939, 1946, 1950, 1951, 1959, 1963, 1972, 1975, 1979, 1981, 2002, 2007 роках. Дуже сильні посухи були в 1921, 1946, 1963, 1972, 1975, 2002, 2007 роках. Для боротьби з посухами в Шевченківському районі застосовують комплекс агротехнічних та лісомеліоративних заходів (зрошування, снігозатримування, впроваджують посухостійкі сорти сільськогосподарських культур, створені захисні лісонасадження).
      Роса – дрібні краплі води, що утворюються в результаті конденсації водяної пари на земній поверхні і предметах при охолодженні їх внаслідок нічного випромінювання тепла в космос. Процеси утворення роси залежать від погодних умов та характеру підстилаючої земної поверхні. Роса виникає при температурі повітря вище 00С у тихі, ясні або малохмарні ночі. Навесні з’являється при переході пересічної добової температури повітря через +20…+40 та відносній вологості повітря понад 70%. Особливо сприятливі умови для утворення роси влітку, а також на початку осені, коли вдень досить тепла погода, а ночі тривалі, безхмарні або малохмарні. Найбільш інтенсивною роса буває у зниженнях рельєфу – у долинах та балках – де температура повітря вночі дещо нижча, ніж на прилеглих підвищених ділянках. Роса є додатковим джерелом вологи для рослин, а в умовах тривалого бездощового періоду – єдиним джерелом вологи для степових рослин нашого краю. За одну ніч з повітря випадає до 0,5 мм опадів у вигляді роси, а за рік 10-30 мм. Утворення роси супроводиться виділенням прихованої теплоти конденсації, що захищає ´рунт від заморозків. Під час жнив інтенсивні роси заважають збиранню врожаю зернових культур.
      Смерч – вертикальний атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарів і поширюється до земної поверхні у вигляді стовпа з воронкоподібними розширеннями. Повітря у вихорі обертається проти годинникової стрілки з великою швидкістю (50-200 м/с), піднімаючи від земної поверхні частинки пилу або води. Діаметр смерчу 40…500 метрів, атмосферний тиск низький. Зароджуються смерчі у купчасто-дощових хмарах при сильних вертикальних рухах повітря в тропосфері. Часто смерч супроводиться грозою, градом. Смерч відзначається великою руйнівною силою: зриває дахи в будинках, перевертає предмети, вириває з корнем дерева. На території Шевченківщини смерчі бувають влітку в дуже прогрітих повітряних масах приблизно 1 раз в 3 роки. 25 липня 2007 р. смерч завдав великої шкоди жителям і господарствам нашого краю.
      Сніг – тверді атмосферні опади у вигляді льодових кристалів (сніжинок). Сніжинки бувають різних розмірів і форм. Вчені виділяють 48 видів сніжинок. Сніг випадає при від’ємних або близьких до 00 температурах повітря, найчастіше з шарувато-дощових, високошаруватих та купчасто-дощових хмар. Процес випадання снігу називається снігопадом. Внаслідок снігопаду на земній поверхні утворюється сніговий покрив. Пересічна висота снігового покриву в нашому краю, за багаторічними спостереженнями, становить 15 см. В окремі зими, наприклад в 1967-68, 1979-80, 1980-81, 1989-90, 2005-06 рр. висота снігового покриву становила 40-50 см. Тривалість снігового покриву залежить від його висоти, температури повітря і ´рунту. Завдяки невеликій теплопровідності сніговий покрив запобігає охолодженню і промерзанню ´рунту і захищає озимі посіви від вимерзання. Відбивна здатність снігу досягає 70-90%, що зумовлює сильне охолодження повітря, особливо вночі. Стійкий сніговий покрив у Шевченківському районі встановлюється переважно 20 грудня. Пересічна тривалість стійкого снігового покриву 80 днів. Навесні, в середньому 10 березня, починається сніготанення, тривалість якого залежить від погодних умов.
      З метою збільшення запасів і рівномірного розподілу снігу на полях проводять снігозатримання. Сніговий покрив є засобом боротьби з висушуванням та ерозією ´рунту: шар снігу завтовшки 1 см при таненні дає води 20-25 т на кожний гектар площі. Снігозатримання проводиться завдяки створенню системи полезахисних лісонасаджень. У минулі роки, коли були частішій триваліші хуртовини, на полях розставляли у шаховому порядку переносні щити (60-80 шт. на 1 га), а на великих площах, вільних від посівів, наорювали снігові вали упоперек панівного напряму вітру або використовували посіви високостеблових трав’янистих рослин.
      Суховій – сухий гарячий вітер, який характеризується швидкістю 5 м/с і більше при температурі повітря не нижче +250 та низький відносній вологості (до 30%). Виникають суховії у теплий період року на периферії областей високого тиску внаслідок перетворення над суходолом арктичних повітряних мас

Напрям і повторюваність вітру під час суховію (в %)

у помірні континентальні. У нашому краю суховії бувають переважно південно-східних і східних напрямів і спостерігаються у квітні–вересні, з максимумом у серпні. Тривалість цих вітрів 1-2 дні, іноді більше. Під час суховіїв різко зростає випаровування вологи з ´рунту та води рослинами, внаслідок чого порушується водний баланс рослин. Це призводить до пожовтіння листя, пошкодження рослин і зниження врожайності сільськогосподарських культур. Для боротьби з суховіями на Шевченківщині насаджені захисні лісосмуги, впроваджені посухостійкі культури. В нашому краю в середньому за рік буває 10 днів з суховіями.
      Туман – сукупність продуктів конденсації водяної пари (дрібних крапель, кристалів льоду та їхньої суміші), які погіршують горизонтальну видимість у приземному шарі атмосфери від 1 км до 30-50 метрів і менше. Вертикальна протяжність туману в нашому краю коливається від 10-20 метрів до 1 км. За походженням бувають тумани охолодження і випаровування, за умовами утворення – внутрішньомасові і фронтальні. В нашому краю найчастіше спостерігаються внутрішньомасові тумани, які утворюються внаслідок охолодження приземної частини повітряної маси. Фронтальні тумани виникають суцільною смугою перед атмосферним фронтом. У Шевченківському районі тумани найчастіше бувають у холодний період року, особливо в грудні–лютому. За рік у нашому краю в середньому буває 40-50 днів з туманом, максимум яких буває у грудні (9 днів). У листопаді 2005 року було 20 днів з туманом. Туман ускладнює роботу повітряного та наземного транспорту, негативно впливає на органи дихання людини.
      Хуртовина – перенесення снігу вітром над земною поверхнею, в результаті чого відбувається перерозподіл висоти снігового покриву та зміна структури снігу. Розрізняють хуртовину загальну, низову і поземок.






Напрям і повторюваність вітру під час хуртовин (у %)
 

      У Шевченківському районі хуртовини найчастіше зумовлені переміщенням південних циклонів, менш характерними є хуртовини, пов’язані з циклонами, що надходять із заходу та північного заходу. Тривалі й інтенсивні хуртовини часто виникають при проходженні теплих і холодних атмосферних фронтів. Найбільшої активності хуртовини досягають у грудні, січні та лютому. На території Шевченківського району хуртовини в середньому бувають 20 днів на рік. Хуртовини належать до стихійних метеорологічних явищ, які завдають значної шкоди сільському господарству, порушують роботу транспорту та ліній зв’язку.


Охорона атмосфери від забруднення

      Забруднення атмосфери має природне або антропогенне походження і призводить до несприятливих  змін у навколишньому середовищі. До природних забруднювачів атмосфери належать космічний пил, пісок пустель, попіл і гази з діючих вулканів, попіл від лісових і степових пожеж, дрібні часточки при вивітрюванні ´рунту і гірських порід, пил морського походження, рослинний пилок, мікроорганізми. Завдяки періодичності дії вони не завдають значної шкоди життю на планеті, і вони не отруйні.
     До штучних (антропогенних) джерел забруднення атмосфери належать промислові, транспортні та побутові.
     Дуже серйозну небезпеку для життя й діяльності людей становить постійне локальне забруднення атмосферного повітря різними промисловими викидами. Це механічне забруднення повітря дрібними частинками палива, що не згоріло в топках, золою, сажею, пилом різного походження. Але більш небезпечне забруднення різними хімічними речовинами, що їх викидають промислові підприємства. Серед них найнебезпечніші такі сполуки, як діоксид сірки, оксиди азоту, діоксид вуглецю, сірководень, аміак, різні сполуки хлору, фтору та сполуки різних металів.
    Дуже небезпечне радіоактивне забруднення атмосфери. Потрапляючи у повітря внаслідок аварій на атомних електростанціях, радіоактивні частинки повітряними течіями розносяться на значні відстані і забруднюють навколишнє середовище.
    Досить значне забруднення повітря вихлопними газами автомобілів. Один автомобіль щорічно викидає в атмосферу в середньому 1 кг свинцю у вигляді аерозолю, оскільки до бензину додають тетраетилсвинець як антидетонатор, 3,25 т діоксиду вуглецю, 0,5 т оксиду вуглецю (чадного газу), 100 кг високотоксичних вуглеводнів і 30 кг оксидів азоту, а також поглинає з повітря близько 4,35 т кисню.
    Побутові джерела забруднення – це забруднення повітря димом під час пічного опалення будинків, сигаретним димом курців, димом при випалюванні сухої природної рослинності, спалювання сміття та опалого листя.
    У Шевченківському районі найбільшим забруднювачем повітря є автомобільний транспорт, а також жителі, які спалюють побутові відходи, опале листя, випалюють суху степову рослинність, очерет, рогіз та осоку. Цим вони порушують Закон України «Про охорону атмосферного повітря». Також забруднювачами повітря в нашому краю є газоконденсатні родовища, які знаходяться на території району. Вони викидають в атмосферу такі забруднюючі речовини: оксид вуглецю, оксиди азоту, сажу, метан, метиловий спирт, бензопірен, бензин. Наприклад, Максальське газоконденсатне родовище викидає в атмосферу близько 40 т забруднюючих речовин за рік. Викиди в атмосферу мають локальний характер і забезпечують задовільний стан повітря на кордоні санітарної захисної зони.
     Чисте повітря з нормальним балансом газів – необхідна умова збереження здоров’я людей. Забруднене повітря спричинює захворювання очей, бронхів, легень, шкідливо впливає на загальний стан здоров’я людини. Шкідливі викиди, які містяться в атмосфері, знижують освітленість і тим самим уповільнюють процеси фотосинтезу, згубно впливають на розвиток рослин. Значну небезпеку становлять різні промислові викиди також для свійських та диких тварин. Причому тварини отруюються не тільки шкідливими газами, а й травою, на якій осідають продукти забруднення повітря.
     Забруднення атмосфери, у свою чергу, впливає на погоду. Із збільшенням в атмосфері ядер конденсації підвищується хмарність, збільшується кількість хмарних днів, днів похмурих та з туманами, зменшується кількість сонячних днів.
     Важливою проблемою сьогодення є підвищення кислотності повітряного середовища. Діоксид сірки та оксиди азоту, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій і автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сульфатної H2SO4 та нітратної HNO3 кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі вкрай шкідливо діють на навколишнє середовище:
    - знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур внаслідок ушкодження листя кислотами;
    - вимиваються з грунту кальцій, калій і магній, що викликає деградацію фауни і флори;
    - гинуть ліси;
    - закислюється вода озер і ставків, де гине риба, зникають комахи;
    - збільшується кількість захворювань людей.
    Поряд із локальними забрудненнями атмосфери в останні десятиріччя виникла проблема глобального забруднення атмосфери через катастрофічне збільшення концентрації вуглекислого газу. Щорічно до атмосфери потрапляє близько 14 млрд. тонн СО2 внаслідок згоряння мінерального палива, промислових викидів, лісових і степових пожеж. Водночас поглинання СО2 з атмосфери зменшилося через скорочення площі лісів і фітопланктону Світового океану. Вуглекислий газ СО2 створює так званий парниковий ефект, тобто пропускає промені сонячного світла з довгою хвилею до поверхні Землі і затримує короткохвильові промені. Внаслідок цього Земля випромінює менше тепла в Космос і середня температура повітря біля її поверхні зростає. Це одна з причин глобального потепління на Землі.
     Верховна Рада України 16 листопада 1992 року прийняла закон України «Про охорону атмосферного повітря». Цей закон визначає правові й організаційні основи та екологічні вимоги у галузі охорони та використання атмосферного повітря з метою збереження, поліпшення та відтворення стану атмосферного повітря, відвернення і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання його для виробничих потреб. Законом передбачається регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат. Контроль за станом атмосферного повітря в Україні здійснює Держкомгідромет.
     У Шевченківському районі бажано здійснити такі заходи для боротьби із забрудненням атмосфери:
     1. Побудувати сміттєспалювальний (а ще краще сміттєпереробний) завод та організувати періодичний вивіз побутового сміття з усіх населених пунктів.
     2. Перевести пічне опалення будинків на опалення природним газом.
     3. Не випалювати суху природну рослинність або її залишків без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища.
     4. Не спалювати опале листя дерев.
     5. Збільшити площу зелених насаджень (лісів, чагарників, садів, парків).

Переглядів: 46
Дата публікації: 15:27 25.06.2018
Версія для слабо- зорих