Пошук
Посилання
 

 

Природоохоронні території

Охорона природи – всенародна справа


       Багата, красива і щедра природа нашого краю була на початку ХVII сторіччя, до початку заселення Шевченківщини. Життя перших поселенців слобід Щеняче (Волоська Балаклія), Нижнього Бурлука, Кантемирівки (Ленінки) та інших було нерозривно пов’язане з природним середовищем. На ранніх етапах заселення нашого краю люди, користуючись продуктами природи (чистою питною водою, рослинами, тваринами, ґрунтами, корисними копалинами) не завдавали помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням виробничої діяльності людей та із збільшенням кількості населених пунктів і населення вплив людини на природу нашого краю неухильно зростав. Особливо значним і великомасштабним він став у роки Великої Вітчизняної війни та в другій половині ХХ сторіччя. Людина, втручаючись за допомогою різноманітних механічних засобів та продуктів сільськогосподарського і промислового виробництва у природні процеси, за останні 60-70 років суттєво змінила природні компоненти та взаємозв’язки між ними. Тому розумна і раціональна організація взаємодії суспільства і природи є однією з найгостріших і найактуальніших проблем сучасності. Ще 30 червня 1960 року Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про охорону природи Української РСР». Новітні часи ставлять більш високі вимоги до охорони природи.
      Уряд України розглядає проблему охорони природи як всенародну, як одне з найголовніших економічних і соціальних державних завдань. Свідченням цього є прийнятий Верховною Радою України 25 червня 1991 року «Закон України про охорону навколишнього природного середовища». У ньому визначені головні принципи природоохоронної діяльності суспільства, а саме: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язкове дотримання екологічних  стандартів при використанні природних ресурсів під час господарської діяльності. Закон передбачає дотримання запобіжних заходів щодо охорони навколишнього середовища, збереження цінних об’єктів, обов’язкове наукове обґрунтування узгодженості екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства. У разі забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів законом визначено міру відповідальності тих, хто допустив шкідливий вплив на природу. Згідно із «Законом про охорону навколишнього природного середовища», державні установи, обласні і районні організації розробляють і реалізують заходи з охорони водних ресурсів, лісових багатств, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, раціонального використання корисних копалин, кращого ведення рибного господарства, виділяють кошти на будівництво очисних споруд на підприємствах. Контролювати стан довкілля мають громадські організації, районне товариство мисливців і рибалок, громадські інспектори. За дотриманням згаданого закону здійснюється прокурорський нагляд.
       З 16 по 18 вересня 2005 року з ініціативи Асоціації міст України та громад, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Українського товариства охорони природи в Україні і в Шевченківському районі проводилася щорічна акція «Чиста Україна – чиста Земля». Під час цієї акції трудові колективи та громадяни залучилися до спільної праці по прибиранню від сміття населених пунктів, парків, скверів, берегів водойм, місць відпочинку і заповідних територій. Щорічні акції «Чиста Україна – чиста Земля» мають важливе значення у вихованні екологічної культури населення.
      Охорона природи – це насамперед система заходів, спрямованих на збереження природного середовища взагалі, яке поділяється на окремі природно-територіальні комплекси, або ландшафти. Охорона ландшафтів – один з найважливіших елементів охорони природи. Найдосконалішою і повнішою формою охоронні ландшафтів є створення системи заповідних територій та об’єктів, які сприяють збереженню екологічних умов. Для цього Верховна Рада України 12 червня 1992 року прийняла Закон «Про природно-заповідний фонд України», а в 1999 році – Закон «Про внесення змін до Закону України про природно-заповідний фонд України»
     Природно-заповідний фонд України – це система ділянок суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу (спостереження)  навколишнього природного середовища. До складу природно-заповідного фонду України входять природні й біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва і заповідні урочища. Залежно від рівня наукової та природоохоронної цінності заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, зоологічні парки, дендрологічні парки можуть бути загальнодержавного і місцевого значення. В Шевченківському районі до природно-заповідного фонду України належать 4 заказники місцевого значення.
    Заказник – територія, виділена з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або кількох компонентів цінних типових і унікальних природних комплексів на час, необхідний для виконання поставлених перед заказником завдань, та для підтримання загального екологічного балансу. Залежно від характеру, мети організації і необхідного режиму заказники поділяють на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні,  ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, палеонтологічні та геологічні. В Шевченківському районі створено 4 державні заказники: 2 ентомологічні і 2 ботанічні.
    Державні заказники за своїм значенням є дуже важливою заповідною категорією. На відміну від державних заповідників, де охороняється весь природний комплекс, призначенням заказників є охорона окремих компонентів або частин природних комплексів. Для збереження певних видів флори і фауни або інших компонентів, на території заказників частково обмежується господарська діяльність, яка може завдати шкоди природним компонентам чи об’єктам. Але територія заказника не вилучається із господарського використання. Головною ж метою створення заказників є охорона біогеоценозів, поліпшення природних ландшафтів, відтворення рідкісних представників флори і фауни. Охорона заказників покладається на землекористувачів, на території яких вони знаходяться. За останні десятиріччя в умовах посилення антропогенного впливу на природу роль заказників у нашій країні як однієї з ефективних форм охорони природи значно зросла. Нині вони разом з державними заповідниками є не тільки резерватами флори і фауни, а й своєрідними зразками типових ландшафтів, скарбницями генофондів рослинного і тваринного світу.
     Важливим засобом забезпечення охорони природно-заповідного фонду є юридична відповідальність за порушення Закону «Про природно-заповідний фонд України». З урахуванням характеру шкідливих наслідків і вини правопорушника, законодавством України передбачено заходи адміністративної, кримінальної, громадянської та дисциплінарної відповідальності. Але найважливішою умовою розв’язання завдань охорони навколишнього середовища є забезпечення високого рівня екологічної освіти та культури всього населення Шевченківщини.

Державні заказники на території Шевченківщини

    Умовні позначення

    1 - ентомологічний "Мерехнянський"
    2 - ентомологічний "Веселий"
    3 - ботанічний "Новомиколаївський"
    4 - ботанічний "Сподобівський"

Ентомологічний заказник місцевого значення «Мерехнянський»

утворений рішенням Харківського обласного виконавчого комітету №93 від 20 лютого 1984 року з метою збереження та відтворення чисельності степових комах-запилювачів і підтримання загального екологічного балансу. Площа заказника 4,7 гектара. Він знаходиться на території Сподобівської сільської ради в басейні річки Кущуваха біля східних узлісь байрачних лісів Мерефянського і Глибокого за 3,5 км на південь від с. Федорівка. Заказник являє собою ділянку різнотравно-типчаково-ковилового степу, а якій зростають понад 350 видів різноманітних рослин. Меншу площу займають чагарникові степи із зіноваттю руською, караганою кущовою, таволгою звіробоєлистою. Рослинний покрив у гарному стані. В заказнику ростуть рідкісні рослини: катран Буша, який занесений до Європейського Червоного списку; ковила волосиста (тирса), ковила Лессінга, ковила периста (пірчаста), сон лучний (сон чорніючий), які занесені до Червоної книги України, та інші види рідкісних, медоносних та лікарських рослин.
    В заказнику «Мерехнянський» мешкають близько 200 видів фауни, в основному комахи. Поверхня заказника добре прогрівається сонцем, що створює сприятливі умови для гніздування різних видів поодиноких бджіл (андренів, галіктів, мегахілів), джмелів, їздців, диких ос та інших корисних і рідкісних комах. У заказнику охороняються дибка степова, мурашиний лев звичайний, які занесені до Європейського Червоного списку, та 8 видів комах, занесених до Червоної книги України:
   каптурниця срібна;
   сколія степова;
   джміль глинистий;
   джміль вірменський;
   мегахіла округла, бджола-листоріз люцерновий;
   мелітурга булавовуса;
   ксилокопа звичайна, бджола-тесляр звичайний;
   вусач земляний хрестоносець.
     Також в ентомологічному заказнику охороняються комахи, занесені до Червоного списку Харківської області:
   богомол звичайний;
   рінокорис червоний;
   вусач елегантний;
   листоїд ластовневий;
   тімарха підмаренникова;
   клеон чотириплямистий;
   жовтяниця зіноватьна;
   синявець сріблястий;
   галатея;
   дазіпода аргентата;
   тахіна велика.
     Заказник охороняється виконкомом Сподобівської сільської ради.

Місцезнаходження заказника "Мерехнянський"

      Ентомологічний заказник місцевого значення «Веселий» створений 3 грудня 1984 року рішенням Харківського облвиконкому за № 562 з метою збереження місць поселення цінних видів комах-запилювачів кормових та інших сільськогосподарських культур. Заказник «Веселий» створений на території Петропільської сільської ради в Івжиній балці (басейн р. Сердюкова) поблизу Волохового шляху на відстані 5,5 км південно-західніше с. Петропілля. Площа заказника 3,9 га. Його завдання – збереження та відновлення чисельності комах-запилювачів, які є представниками степу, та підтримка загального екологічного балансу. Ландшафт заказника – різнотравно-типчаково-ковиловий степ на чорноземах звичайних, в якому зрідка ростуть чагарники – терен, шипшина, глід. У заказнику ростуть різні види рідкісних рослин, у тому числі й ковила волосиста, яка занесена до Червоної книги України. В заказнику мешкають понад 120 видів фауни, з них близько 80 видів корисних комах, у тому числі дикі поодинокі бджоли (андрени, номії, евцери, галіктуси, мегахіли), різні види джмелів, дикі оси, мурашки.
     В заказнику «Веселий» охороняються рідкісні і корисні види комах, які занесені до Червоної книги України:
   жужелиця угорська;
   стафілін волохатий;
   вусач земляний хрестоносець;
   джміль вірменський;
   мегахіла округла, або бджола-листоріз люцерновий.
     В ентомологічному заказнику охороняються також комахи, занесені до Червоного списку Харківської області:
   богомол звичайний;
   сівчук;
   стрибун степовий;
   ханітус панонійський;
   красотіл бронзовий;
   карапузик степовий;
   листоїд ластовневий;
   тімарха підмаренникова;
   жовтяниця степова;
   джміль кам’яний;
   мелітта заяча;
   тахіна велика.
     Територія заказника охороняється Петропільською сільською радою.
     Величезна кількість комах – невід’ємна  частина природи. Комахи мають важливе значення у житті рослин, запилюючи їх, в кругообігу речовин у природі, беруть участь у процесах ґрунтоутворення або виконують дуже корисну санітарну роботу. Тому до корисних комах треба ставитись бережливо і охороняти їх.

Ентомологічний заказник "Веселий"


       Ботанічний заказник місцевого значення «Новомиколаївський» створений 21 березня 1995 року рішенням Харківської обласної ради з метою збереження і відтворення природного комплексу рідкісних та зникаючих видів рослин у балці Сараневата (басейн р. Гусочка). Загальна площа заказника 47,7 га. Східна частина заказника – 24,7 га – знаходиться в урочищі Клепки на території Смородьківської сільської ради Куп’янського району, а західна частина площею 23 га знаходиться в балці Сараневата Новомиколаївської сільської ради. Завдання ботанічного заказника – збереження і відтворення залишків цілинної степової рослинності та рослин, занесених до Червоної книги України та обласного списку рідкісних рослин.
       У ботанічному заказнику «Новомиколаївський» охороняються формації костриці вазелійської, стоколосу прибережного, тонконогу вузьколистого, шавлії пониклої, астрагалу еспарцетного. Частина заказника являє собою чагарниковий степ, де ростуть карагана кущова (дереза), вишня степова, терен степовий, мигдаль низький та рідкісні види злаків (тимофіївка степова, перлівка трансільванська) і різнотрав’я – лабазник звичайний, маренка рожева, гострокильник волосистий, роман напівфарбувальний, залізняк колючий, залізняк бульбастий. З лікарських рослин поширені буквиця аптечна, звіробій звичайний,  шавлія лікарська та інші.
       В ботанічному заказнику охороняються рослини, занесені до Червоної книги України:
  ковила волосиста (тирса);
  ковила Лессінга;
  ковила периста (ковила пірчаста);
  сон лучний (сон чорніючий, сон-трава чорніюча),
а також 7 видів рослин, занесених до Червоного списку Харківської області:
  астрагал пухнастоквітковий;
  анемона лісова;
  гіацинтик блідий;
  горицвіт весняний;
  ломиніс цілолистий;
  шавлія австрійська;
  шавлія ефіопська.
      За дослідженнями кандидата біологічних наук Погорєлової Л. М., у заказнику живуть байбак, лунь болотяний, канюк звичайний, ремез, очеретянка велика, плиска жовтоголова, сорока звичайна, зозуля, куріпка сіра, вівсянка садова, чекан луговий, камінка звичайна, славка садова і бджолоїдка звичайна.
     Територія ботанічного заказника «Новомиколаївський» знаходиться під охороною виконкому Новомиколаївської сільської ради.

Ботанічний заказник "Новомиколаївський"

Умовні позначення

територія заказника

 

водосховища

 


       Ботанічний заказник місцевого значення «Сподобівський» затверджений рішенням № 194 Харківської обласної ради від 20 листопада 1997 року з метою збереження в природному стані ділянки з реліктовими степовими угрупованнями, з рідкісними та зникаючими видами рослин і тварин, що занесені до Червоної книги України. Площа заказника 24,7 га. Він знаходиться західніше с. Сподобівка в глибокій безіменній балці, яка виходить до Вербокотівського ставка (басейн р. Синиха). На території заказника, який займає схили розгалуженої яружно-балкової системи, домінує рослинність справжніх степів; незначні ділянки зайняті чагарниковими степами. Ґрунти чорноземи опідзолені. В заказнику ростуть близько 200 видів флори та мешкає біля 220 видів комах. Ботанічна цінність території заказника полягає в тому, що на схилах яружно-балкової системи ростуть рослини реліктових степових угруповань, деякі з них занесені до Зеленої книги України.
      В ботанічному заказнику «Сподобівський» охороняються три види ковили, які занесені до Червоної книги  України:
  ковила волосиста (тирса);
  ковила Лессінга;
  ковила найкрасивіша,
а також 4 види рідкісних і зникаючих рослин Харківщини:
  вишня кущова;
  рястка Гуссона;
  барвінок трав’янистий;
  шавлія ефіопська.
      Тут зростають також цінні лікарські рослини Харківської області: деревій майже звичайний, звіробій звичайний, кульбаба лікарська, суниці зелені, фіалка польова, цмин пісковий, чебрець Маршала. В ботанічному заказнику забороняється така господарська діяльність, яка може призвести до пошкодження або знищення рідкісних видів рослин, що охороняються. Територія заказника знаходиться під охороною виконкому Сподобівської сільської ради.
      Зберегти все розмаїття і багатство видів нашої природи, допомоги вижити рідкісним і зникаючим рослинам і тваринам – наше спільне завдання.

Ботанічний заказник "Сподобівський"

Умовні позначення:



територія заказника
  
 

 ставок

Переглядів: 80
Дата публікації: 15:37 25.06.2018
Версія для слабо- зорих